Наш земляк – засновник курорту

на Куяльницькому лимані

15 квітня 2009р. жителі міста Одеси відзначили 200-річчя з дня народження видатного громадського діяча, лікаря, письменника Ераста Степановича Андрієвського (1809-1872), який залишив по собі добру пам’ять як подвижник науки.

Найбільш цікавим є те, що Андрієвський народився у містечку Волочиськ (тоді Старокостянтинівського повіту Волинської губернії). Його батьками були дворяни Степан Степанович Андрієвський та Генрієтта-Августа Карлівна Грефе. Батько займався митними питаннями у Тернополі, Кам’янці-Подільському, Гусятині, а пізніше керував Новоселецькою митницею. У своїх спогадах Ераст Степанович напише:

"Я народився у Волочиську, син чиновника... простий російський дворянин".         

Мати, німкеня за походженням, була тіткою відомого берлінського окуліста фон Грефе, а тому Ераст виїздить до Берліна, де згодом закінчує гімназію та університет. 19 років від народження стає кандидатом медицини, за три роки – доктором. Андрієвський бере активну участь у наукових експедиціях, його приймають у члени Неаполітанської медико-хірургічної академії, визнають доктором медицини у Росії. З 1833р. понад два десятиліття вчений служить у губернатора Новоросійського краю графа М.С.Воронцова у Одесі, а потім на Кавказі, в званні цивільного генерал-штаб-доктора. При цьому був особистим лікарем родини Воронцова (у якого, до речі, раніше служив й О.С.Пушкін). В тому ж 1833р. сталася подія, завдяки якій ім’я Андрієвського не було забутим навіть в радянські часи, - він запропонував заснувати лікувальний заклад на Куяльницькому лимані за 13 км від Одеси. Тут планувалося використовувати народний досвід грязелікування, адже куяльницькі грязі за своїми властивостями не поступалися грязям Мертвого моря. Куяльник став одним з перших курортів Росії. Дякуючи цьому сам лиман довгий час називали Андрієвським, в районі Пересип була вулиця Андрієвського, а перед будинком здравниці архітектором Толвінським та скульптором Едуардсом лікарю було встановлено пам’ятник(1896р.), що зберігся до сьогодні. Дякуючи цьому ми маємо уявлення про зовнішність вченого.

Своїм становленням зобов’язаний Е.С.Андрієвському і знаменитий кавказький курорт Боржом, який був резиденцією Воронцова. Тут побудовано зручний будинок для відвідувачів, проведено шосейну дорогу, облаштовано міст через річку Боржомку.

В 1847р. Ераст Степанович отримав титул дійсного статського радника (що відповідало військовому званню генерал-майора), обирався депутатом одеської міської Думи, Херсонського губернського земства тощо. Нагороджений орденами св.Станіслава 1ст., св.Володимира 3ст., св.Анни 3ст., перським Льва та Сонця з алмазами. Останні роки життя провів у Одесі, де й помер.

Андрієвський був автором чисельних медичних публікацій та особистих спогадів у 3 томах. В шлюбі з грузинською княжною Варварою Георгіївною Тумановою у нього народилося дві дочки - Олена та Ніна, а також син Костянтин.

Аби зрозуміти до кінця значення діяльності уродженця нашого міста додамо, що вже 176 років у Куяльнику отримують допомогу люди з проблемами нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату, щкіряними захворюваннями. Клінічний санаторій ім. Пирогова здатний приймати до 10 тис. відпочиваючих щорічно.

Автори: члени районної спілки краєзнавців                    Володимир Матусяк

            Сергій Пшеняцький