Згідно з «Положенням про полювання та мисливське господарство України» полювання на всіх дозволених для відстрілу місцевих і перелітних птахів дозволяється з другої суботи серпня по 30 листопада включно.

Найпоширенішим масовим полюванням на Україні є полювання на різні види диких качок. Для того, щоб полювання на качок було вдалим, потрібно заздалегідь потурбуватись про місце полювання, підібрати відповідне угіддя, де є достатня кількість боліт, заболочених старих річищ або мілководь великих штучних водойм, завчасно оформити відстрільну картку.

На день відкриття сезону полювання найпоширеніші місцеві види качок на Україні — крижень і чирок-тріскунець майже всі вже «на крилі», тобто і молодняк здатний добре літати.

Стріляти молодих качок, що не літають,— це ганебний вчинок і про це треба всім і завжди пам’ятати. Лише вдалий постріл по летючій качці може дати спортивну насолоду, він надовго запам’ятовується не тільки молодому мисливцю; про нього згадують біля вечірнього багаття і серед мисливців, що полюють не один десяток років.

Найдобутливіше полювання на качок, це полювання бродовим способом або з підходу. При цьому способі полювання мисливець повинен мати легкий одяг, на ногах неважке взуття, на голові бриль або кашкет з козирком від сонця. Патронташ підвішується через плече якомога вище, щоб під час броду не намокли патрони. Якщо болото широке, бродом йдуть кілька мисливців, якщо вузьке — один мисливець, інші можуть іти з боків, по сухому.

При полюванні без собаки мисливець повинен особливо уважно стежити, де впаде вбита качка, для цього він запам’ятовує якийсь орієнтир (кущ лози, купину чи щось подібне) і наближається до нього, щоб підібрати здобич. Не слід в цей час стріляти по інших качках, які можуть налетіти, бо в таких випадках губиться намічений орієнтир, і мисливець може не взяти ні однієї із збитих качок.

В дощове літо найкращими місцями для полювання на качок є затоплені водою заплавні луки з рівним і твердим дном — глибиною до 0,5 м. Якщо такі луки починають підсихати, то залишається багато невеликих дзеркалець води, ковбань, на яких можна стріляти качок з підходу.

Наближаючись до водойми, вкритої ряскою, можна заздалегідь визначити наявність качок по стежечках чистої води, що їх зробив качиний виводок в рясці, а також якщо на купинах або в прим’ятій траві на березі є качине пір’я.

Полюючи бродом без собаки, мисливець багато качок пропускає, бо вони добре ховаються і не злітають, тому краще полювати з лягавим собакою, тоді майже всі збиті качки і підранки дістануться мисливцю, а не болотному луню або лисиці.

Якщо болота або заплави річок глибокі, застосовують полювання з під’їзду на човні, де один мисливець веслує, а другий сидить спереду з рушницею напоготові. Для цього використовуються плоскодонні човни з широким днищем, щоб були стійкішими на воді. Пливти краще проти вітру вздовж очеретів чи рогози. Якщо після пострілу падає підранок, краще негайно ж зробити другий постріл, бо він, особливо крижень, впірне і його потім важко знайти. Для цього виду полювання краще використовувати дріб № 5-6.

Качки рідко проводять день і ніч на одному й тому ж місці. Ввечері вони регулярно перелітають на місця годівлі, а вранці повертаються на дньовку.

Пізніше, у вересні — жовтні, коли качки відлітають на південь, вони також зупиняються у нас на відпочинок і годівлю. Відпочивають у важкодоступних болотах, на відкритих водоймах, а на ніч летять або на поля, або на мілкі болота на годівлю. Це й використовується під час організації осінніх полювань на перельотах.

Основною умовою успіху такого полювання є правильний вибір місця перельотів, для цього треба вести спостереження протягом кількох світанків і старанно маскуватися.  Будувати маскувальний курінь слід з місцевих матеріалів: лози, очерету, рогози тощо. Курінь треба влаштовувати з таким розрахунком, щоб збиті качки падали або на чисту воду, або на берег, де немає густих чагарників чи очерету. На відкритих піщаних косах можна викопати яму, де і замаскуватися.

Полюючи на осінніх перельотах, нерідко використовують підсадну качку, яку висаджують на воду біля куреня, а на відстані 20 м розставляють по воді вирізані з дерева або гумові чучела різних качок. Якщо немає підсадної качки, то використовують вабик, яким подають голос качкам, що летять, наближаючись до куреня.

Слід пам’ятати, що качки дуже добре реагують па найменший рух мисливця, тому потрібно сидіти зовсім нерухомо і лише, коли качки будуть на відстані пострілу, швидко підняти рушницю і стріляти, але обов’язково прицільно, по одній з качок. Стрільба по табуну в більшості випадків безрезультатна.

В зв’язку з тим, що полювання на перельотах проводиться перед заходом сонця і вранці, його можна комбінувати з бродовим полюванням вдень. А найкраще день використовувати на рибалку, а вечір і ранок на полювання. Полювання на водоплавну дичину нагоном з моторних човнів категорично заборонено як особливо винищувальне і належить до браконьєрських. Під час полювання на качок стріляють й інші види водно-болотних птахів: деркачів, водяних курочок, лисок, бекасів та інших куликів, але полювання на них без собаки мало добутливе.

Бекаси звичайно тримаються по грузьких мілководних болотах, мокрих луках в невисокій траві. Деркачів найчастіше можна знайти на нескошених ділянках трави вздовж озер. Стріляють цих птахів дробом № 7—8.

Там, де немає водоплавної дичини, в ті ж строки проводиться полювання на диких голубів, серед яких найпоширеніші горлиці. Вони населяють розріджені узлісся, годуються на полях, на водопій літають на мілководні озера, де їх і підстерігають мисливці.

У кінці вересня на півдні України починається цікаве полювання на перелітних перепелів, яке особливо здобутливе з лягавим собакою. Стріляють перепелів дробом № 9-10.

В останні роки в поліських областях України помітно збільшилась кількість тетеруків, що дало змогу знову відкрити на них полювання. Улюблені місця оселення тетеруків — молоді березняки, вирубки лісу, з густими заростями чорниці, сухі болота з берегами, вкритими вересом.

На тетеруків краще полювати з лягавим собакою, але можна і без собаки, якщо відомі весняні токовища, де здебільшого й тримаються виводки тетеруків восени. Вистежують їх і по вранішній росі, де вони залишають свої сліди, по сплутаній траві, а також по наявності посліду.

Якщо після пострілу виводок тетеруків розбився то слід затаїтись і чекати, доки вони знову почнуть збирати­ся і про це подадуть голос. Стріляють їх дробом № 3—4.

Восени дуже цікавим є полювання на вальдшнепів. У вересні вони з’являються в північних областях України, а на півдні — в жовтні.

Звичайно вальдшнепи скупчуються в цей час в густому підліску старого лісу, у вільшанниках, вологих улоговинах, де шукають собі їжу під листям та в пухкому ґрунті. Люблять ожинник та місця, що заросли кропивою. Вальдшнепи близько підпускають мисливця, але так стрімко злітають вгору, поміж гіллям дерев, що дуже часто мисливець не встигає вистрілити, тому полювання на вальдшнепів без собаки вимагає особливого уміння. Стріляють їх дробом № 6—7.

В жовтні на півдні України вальдшнепи займають полезахисні смуги, байрачні ліси, гаї, садки, чагарники. З нетерпінням чекають мисливці, власники лягавих собак, цього короткочасного, але цікавого полювання.

Полювання на гусей останні роки на Україні заборонене і в результаті цього гуси знову зустрічаються у нас на гніздівлі, хоч поки що в самих глухих місцях України.

В окремих господарствах на півдні України дозволяється полювання і на фазанів. Полюють на них з собакою, краще спанієлем, який, маючи невеликий зріст, добре продирається в густих заростях терну та інших кущів і підіймає фазанів на крило. При цьому способі мисливець повинен весь час рухатись за собакою, що іде по сліду фазана до моменту, коли фазан підніметься. Іноді собаці вдається обігнати фазана і підняти його в бік мисливця. Застосовують також групове полювання на фазанів з нагоничами. Стріляють фазанів дробом № 5—6.